Краєзнавець із Словечанської громади Олексій Горбачевський збирає фрагменти збитих рашистських ракет та уламки авіаційних бомб і реактивних снарядів для майбутнього історичного музею. Нещодавно його колекція поповнилася черговим уламком крилатої ракети.
У розмові з журналістом АрміяInform учитель географії зі Словечного, що на Коростенщині, розповів, що за фахом він історик, а за покликанням — краєзнавець, і це не заважає чоловікові навчати дітей географії, водночас розповідаючи й про рідний край та його історію. А ще Олексій є ініціатором створення і головою громадської організації «Товариство дослідників Словечанщини», яка опікується питаннями збереження історії рідного краю. Крім того, краєзнавець написав 4 книги з історії рідного краю, а також, у співавторстві з видавцем, працю «У боротьбі за суверенну Україну», де вміщено відомості про земляків, які загинули під час АТО/ООС. Ця книга побачила світ 2019 року. Звісно, за два роки, що минули, багато що змінилося, і насамперед — починаючи з 24 лютого цього року.
— Нам потрібно зберегти історію сучасних героїв, наших земляків, — пояснює свою позицію Олексій Іванович. — Починаючи з 2014 року в моєму краї загинуло 26 хлопців. Але після 24 лютого цей список значно збільшився… І в майбутньому музеї обов’язково стоятимуть портрети загиблих військових на згадку про їхні подвиги.
Ідея створення історичного музею виникла в краєзнавця у 2008 році. Саме тоді вчитель Городецької філії Словечанського ліцею вирішив збирати експонати різних історичних епох, аби відкрити музей історії Полісся. І чималу частку майбутньої експозиції становлять предмети зброї різних століть, починаючи від кам’яних сокир Кам’яного віку і завершуючи сучасними уламками ракет московитів.
— Вже є чимало експонатів також і періоду Русі-України, і княжої доби, і більш пізніх періодів, — розповідає історик. — Це і пірофілітові прясла з Овруцького кварциту, або так званого рожевого шиферу, і кераміка епохи середньовіччя, і копії документів про околичну шляхту Поліського краю. Багато експонатів початку двадцятого століття. Це матеріали, що стосуються суспільного життя, газети часів Першої світової війни, особисті речі та документи духовенства Поліського краю, знаряддя праці поліщуків та багато іншого. Навіть є тканий рушник, який ще з кінця ХІХ століття був оберегом для людей і пережив дві світові війни.
Крім того, додає історик, є матеріали, присвячені учасникам Майдану та Революції Гідності. А з початком російської агресії у 2014 році він почав збирати експонати, присвячені землякам, які боронили і боронять нашу Незалежність. Надто гостро питання увічнення пам’яті борців за український суверенітет постало після 24 лютого.
— Допомагають зберігати цю історію небайдужі до збереження подій цього часу люди, — продовжує Олексій Горбачевський. — Це, зокрема, і шматки понівеченого заліза, що засвідчують агресію ворожої росії до наших мирних громадян.
Тема війни та боротьби за свободу народу взагалі історику небайдужа. Його дід воював на фронтах Другої світової війни, багато родичів загинули під час окупації нацистами Житомирщини у 1941–1943 роках. Ця ж війна московської орди на винищення українського народу взагалі не залишила осторонь нікого, і тим більше — істориків. Отож, окрім викладання географії та збирання експонатів майбутнього музею, Олексій Іванович проводить значну роботу з патріотичного виховання молоді. Деякий час займався і волонтерською діяльністю.
Що ж стосується майбутнього музею, то наразі є і приміщення, і зроблено ремонт у ньому — допомогли місцева та обласна влада. Зібрано вже кількасот експонатів і документів. Загалом планується виставити в експозиції майже 500 експонатів. Поки що бракує вітрин для експозиції, але робота в цьому напрямку триває, і краєзнавець впевнений, що незабаром музей відкриється для відвідувачів.
© Фото АрміяInform